Зарубіжна література ІІ сем.

Зарубіжна література (рівень стандарту): підруч. для 10кл. закл. загальн. середн. освіти  / О.М.Ніколенко, О.В.Орлова, Л.Л.Ковальова. -  К.: Грамота, 2018. – 208с.: іл.

Тема:  РМ. Дискусія за романом Оскара Вайльда «Портрет ДоріанаГрея»: «Краса – явище моральне, аморальне чи «по той бік добра і зла?». Екранізації романів XIX ст.

             Д/З Опрацювати підручник: с.121 - 141

Тема:  Англія

Оскар Вайльд (1854 – 1900). «Портрет Доріана Грея».Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси й моралі в романі «Портрет Доріана Грея». Система образів. Еволюція головного героя. Роль фантастики у творі. Символіка. Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману.

Народження: 16 жовтня 1854 р., Westland Row, Дублін, Ірландія

Смерть: 30 листопада 1900 р., Париж, Франція

Дружина: Констанс Ллойд (в шлюбі 1884–1898)

Оповідання: Кентервільський привид, Велетень-себелюб, БІЛЬШЕ

Діти: Сиріл Голланд, Вівіян Голланд.

Анкета роману «Портрет Доріана Грея».

Жанр - інтелектуальний роман. Літературний напрямок – синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму.

Тема – історія життя і смерті молодого красеня Доріана Грея.

Ідея – велич справжнього мистецтва. Композиція – роман складається з 20 розділів та передмови з 25 афоризмів.

Елементи сюжету

Експозиція - в майстерні художника Безіла Голуорда – робота на портретом Доріана Грея. Зав'язка – фатальне бажання Доріана Грея.

Розвиток подій:

а) кохання і смерть Сибіли Вейн;

б) портрет – дзеркало душі Грея;

в) втілення ідей гедонізму лорда Генрі у власному житті Доріана Грея ;

г) духовна деградація;

д) вбивство Безіла;

 е) смерть Джеймса Вейна;

є) лицемірство по відношенню до Гетті. Кульмінація – замах на портрет. Розв'язка – смерть Доріана Грея.

Проблеми роману

 Співвідношення краси зовнішньої і внутрішньої; мораль і мистецтво; взаємини життя і мистецтва. Конфлікт роману Між мистецтвом і мораллю; між красою і мораллю.

Образи-символи роману

Доріан Грей– втілення вічної молодості.

Безіл – символ служіння мистецтву.

Лорд Генрі – виразник ідей гедонізму.

Актриса Сибіл – уособлює театральність життя.

Д/З Опрацювати підручник: с.117-121

Тема:  ПЧ. М. В. Гоголь. « Ніс»

«Ніс» (рос. Нос, у старій орфографії Носъ) — сатирична повість, написана Миколою Гоголем протягом 1832—1834 років. Вперше опублікована в журналі «Современник» у 1836 році.

   Твір Микола Гоголь писав протягом 1832—1834 років. Ідея повісті народилася з нереалізованої п'єси Володимир ІІІ ступеня. У 1835 року автор хотів публікувати повість в журналі «Московський наблюдатель», але керівництво журналу відмовилося це робити назвавши твір поганим та банальним.^[1] Згодом 1836 твір було опубліковано в журналі який видавав Олександр Пушкін «Современник».

   Повість була змінена в угоду цензурі. Було змінено фінал, та місця деяких подій. Наприклад у цензурованій версії повісті головний герой прокидався, і виявлялось, що це все був сон. Також замість Казанського собору події були перенесені в Гостинний двір.

  Загублений ніс символізує імідж людини, який може існувати сам по собі, чого не скажеш про його власника. І сам головний герой втративши таку цінну річ не може нічого вдіяти, навіть піти до когось в гості. Для нього, як людини яка хоче побудувати кар'єру — це трагедія. Також автор має на увазі, що імідж в суспільстві ціниться більше ніж сама людина (Відділений ніс в повісті ходить в мундирі на три чини вищому ніж у колезького асесора). Микола Гоголь намагається висміяти суспільство яке цінить чини, імідж більше ніж саму особистість. Автор намагався показати людину, що ганяється за високим статусом, але пусту в середині.

Фільми[ред. | ред. код]

• 1965 — «Ніс»( СРСР) (телеспектакль, реж. Олександр Бєлінський)
• 1971 — «Ніс»( Польща) (реж. Станіслав Ленартович)
• 1977 — «Ніс»( СРСР) (реж. Ролан Биков)
• 2010 — «Щасливий кінець»( Росія) (фільм за мотивами оригінальної повісті, реж. Ярослав Чеважевський)

Мультфільми[ред. | ред. код]

• 1963 — «Ніс»( Франція) (реж. Олександр Алєксєєв)
• 1966 — «Ніс»( США) (реж. Мордикай Герштейн)
• 1997 — «Ніс майора»( Росія) (реж. Михайло Лисовий)
• 2020 — «Ніс, або змова Маверікса»( Росія) (реж. Андрій Хржановський)

       Д/З Прочитати повість М.Гоголя «Ніс»

Тема:  Біблійні мотиви. Особливості індивідуального стилю письменника. Поліфонізм твору. Екранізації романів XIX ст.

    Ідеологічний роман «Злочин і кара» Достоєвського пронизаний ідеями християнства. Біблійні мотиви надають роману загальнолюдського значення. Як уже йшлося вище, філософська концепція Достоєвського — це духовне відродження особистості через християнську любов-співчуття. Уяскравлюють цю концепцію найбільш відомі сюжети й мотиви головної книги християнства Біблії, які письменник увів до свого твору.

   Образ головного героя в романі несе в собі мотив Каїна, першого вбивці на землі. Коли Каїн убив брата, він став вічним вигнанцем. Те саме відбувається і з Раскольниковим: учинивши вбивство, герой відчуває відчуження від навколишнього світу.

    Інший біблійний мотив у романі — це мотив Єгипту. Біблійна оповідь про перетворення землі Єгипетської в безлюдну пустелю нагадує про суд Божий, про покарання за свавілля та жорстокість. Єгипет, що наснився Раскольникову, стає пересторогою для героя.

  З образом Раскольникова в романі пов’язаний євангельський мотив смерті й воскресіння. Власне, мотив смерті та воскресіння реалізовано в самому сюжеті роману. Після скоєння вбивства Раскольников умирає духовно, життя наче полишає його. Герой ніби воскресає, відкривши в собі любов до Соні. У фіналі твору читач не бачить каяття Раскольникова, проте зрозуміло, що він потенційно готовий до нього.

   Біблійні мотиви в романі також пов’язані з образом Соні Мармеладової. Як Христос прийняв страждання за всіх людей, Соня приймає страждання за своїх близьких.

   Соня мислить як глибоко віруюча християнка: шлях до прощення й духовного воскресіння лежить через каяття і страждання. Вона радить Родіону покаятися у своєму злочині й прийняти каторгу як страждання заради прощення. Гаряче співчуття до Раскольникова, яке переросло в кохання, повело її за ним на каторгу, щоб бути поруч, коли для нього настане день прозріння. І цей день прийшов.

    Біблійні мотиви в романі «Злочин і кара» допомагають зрозуміти попередження Достоєвського про страшну прірву бездуховності, до якої може потрапити людство, ігноруючи мораль.

  Останній сон Раскольникова співвідноситься з біблійним пророцтвом Апокаліпсису.

    Українською мовою роман Достоєвського переклали М. Подолинський та І. Сергеєв. Переклад М. Подолинського «Вина і кара» був виданий 1927 році у Вінніпезі, Канада. Переклад І. Сергеєва «Злочин і кара» з’явився в 1958 році. Цю книжку було перевидано в 2014 році з ілюстраціями С. Якутовича.

Екранізації роману

• «Злочин і кара», Росія, 1913 р. — перша екранізація роману.

• «Раскольников», Німеччина, 1923 р. — фільм за мотивами роману.

• «Злочин і кара», Франція, 1956 р. — фільм за мотивами роману.

«Злочин і кара», СРСР, 1969 р. — екранізація роману.

«Злочин і покарання», Фінляндія, 1983 р. — фільм за мотивами роману.

«Злочин і покарання у передмісті», США, 2000 р. — фільм за мотивами роману.

«Злочин і кара», Росія-США-Польща, 2002 р. — фільм за мотивами роману.

«Злочин і кара» (серіал), Росія, 2007 р. — екранізація роману.

Роман «Злочин і кара» ілюстрували багато відомих художників, серед них П. Боклевський, М. Добужинський, Д. Шмаринов, І. Глазунов, С. Якутович та інші.