Четвер, 25.02.2021, 08:00
Вітаю Вас Гість | RSS

Комунальний заклад "Полтавська вечірня (змінна) школа №1 Полтавської міської ради Полтавської області" вул.Сакко,14 м.Полтава, 36015 тел./факс (0532)51-30-11 e-mail: vzsh1poltava@gmail.com

Вся інформація про ЗНО для випускників на сайтах http://testportal.gov.ua/ та http://zno-kharkiv.org.ua/ Розпочалася реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні з 1 лютого до 5 березня включно

Меню сайту
Бібліотека
Гаряча лінія
Куди піти вчитися?
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Українська мова

Українська мова 11 клас

Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 11кл. закл. загальн. середн. освіти  / Олександр Авраменко. - К.: Грамота, 2019. – 208с.: іл.

  Контрольна робота з теми «дієслово, прислівник, службові частини мови»

 

Тема: Підсумковий урок за 1 семестр

           Д\з Повторити  вивчене в І семестрі.

 

Тема: Аналіз контрольної роботи

           Д\з Скласти словниковий диктант.

 

Тема: Контрольна робота «Морфологічна норма» (тестові завдання)

            Контрольна робота

           Д\з Повторити  тему «Морфологічна норма»

 

Тема: Контрольне есе “Мандрівка до одного з семи чудес України”

           Д\з Повторити  § 18 с. 58-61.  Вправа  5 с. 60.

 

Тема: Активні і пасивні дієприкметники.

Активні

          Виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів.

  • теперішнього часу (від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомоги суфіксів -уч- (-юч-), -ач-   (яч-)): ревучий, дрижачий
  • минулого часу (від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомоги суфікса-л-): посивілий, опалий

Пасивні

         Виражають ознаку предмета за дією над ним.

  • мають ознаку минулого часу (від основи інфінітива або 1-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дієслів доконаного виду за допомоги суфіксів -н-, -ен-, -є-, -т-): написаний, ношений, скошений

          Д\з Опрацювати§ 18 с. 58-61.  Вправа  7 с. 61.

 

Тема: Дієприкметник.

            Дієприкметник — це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? (хмарою повиті, врятована планета, зачарований красою).

            Д\з Повторити  § 17 с. 54-57.  Вправа  5 с. 55.

 

Тема: Наказовий спосіб дієслова

           Д\з Повторити  § 17 с. 54-57.  Вправа  7 с. 57.

 

Тема: Дієслово та його форми. Дієслівні закінчення

           Д\з §15-16 с 45-53. Вправа 7 с 49.

 

Тема: Говоріння. Усний контрольний діалог. Складання діалогу «Джерела, що живлять мовну стійкість» 

          Д\з Скласти діалог (між однокласниками)

 

Тема:Правопис числівників

          Д\з Повторити  § 12-13 с. 37-40.

          Пройти тест за посиланням:  Відмінювання та правопис числівників

 

Тема: Складні випадки відмінювання числівника.

1. У складних числівниках (пишуться одним словом) у кінці першої частини м’який знак НЕ пишеться. Пприклад: п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот; а також: п’ятнадцять, шістнадцять.

2. Порядкові числівники на –сотий, –тисячний, –мільйонний, – мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев’яносто). До прикладу: двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний, двадцятип’ятитисячни й, трьохсотп’ятдесяти-мільйонний, (але: стотисячний).

3. У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється. До прикладу: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники один, два, три, чотири мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири-. Приклад: однозвучний, двоповерховий (не «двохповерховий»), триярусний (не трьохярусний»), чотиривісний, чотирикутник (не «чотирьохкутник»). Натомість форми двох-, трьох-, чотирьох– вживаються лише перед частинами, що починаються з голосного. До прикладу: двохелементний, трьохактний, чотирьохатомний. 5.Числівники п’ять і більше (крім сто і дев’яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка – п’яти-. Приклад: п’ятиденний, п’ятдесятирічний, п’ятисоткілограмовий (але: стод оларовий). Це стосується і числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника. Приклад: двадцять два роки – двадцятидвохрічний (але: дворічний), тридцять три дні – тридцятитрьохденний (але: триденний).

 6. Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр за допомогою дефісу. До прикладу: 49-мільйонний, 12-поверховий, 86-відсотковий, 250-квартирний, 125- річчя (читається: сорокадев’ятимільйонний, дванадцятиповерховий, вісімдеся тишестивідсотковий, двохсотп’ятдесятиквартирний, стодвадцятип’ятир іччя).

7. Літери дописуються до цифр лише на позначення порядкових числівників. І тут ми застосовуємо такі правила скорочення: – Нарощення має містити одну літеру, якщо порядковий числівник закінчується на два голосних: до прикладу: з першою премією – з 1-ю премією, до другої перешкоди – до 2- ї перешкоди, з восьмої ранку – з 8-ї ранку. на приголосний, зокрема і на -й: до прикладу: у сімдесятих роках – у 70-х рр., на початку дев’яностих років – на початку 90-х років, тисяча дев’ятсот дев’яностий рік – 1990-й рік, третій поверх – 3-й поверх, сьомий за рахунком – 7-й за рахунком. – Нарощення має містити дві літери, якщо закінчення порядкового числівника має приголосний та голосний: до прикладу: у тисяча дев’ятсот дев’яностому році – у 1990-му році. АЛЕ!!! Від основи слова літери НЕ відриваються: до прикладу: перша — 1-а, друга — 2-а, третя — 3-я, третю — 3-ю, сьому — 7-у, десяту — 10-у.

8. До римських цифр літери не додаються. До прикладу: І квартал, у ІІ кварталі, починаючи з ІІІ кварталу.

        Д\з Повторити  § 12-13 с. 37-40.  Вправа 5 с.39.

 

Тема: Відмінювання числівників.

            Д\з   § 12-13 с. 37-40.  Вправа 7 с.40.

 

Тема: Числівник. Складні випадки узгодження числівника.

            Д\з   § 11 с. 34-36.  Вправа 7 с.36.

 

Тема: Прикметники, що перейшли в іменники.

Перехід прикметників в іменники. Творення прикметників

Деякі прикметники в процесі мовлення втрачають своє основне прикметникове значення, набувають ознак іменників і виражають предметність, тобто субстантивуються і таким чином переходять до розряду іменників.

Переходячи до розряду іменників, прикметник виражає досить широке загальне поняття:Розумний б’є на те, що справді в його є. Два хитрих мудрого не переважать. На віки вічні старий зникає, занесе з собою і добре й лихе, поховає пережите й перемучене і стражданням закручене.

Субстантивація прикметників буває повна і неповна.

При повній субстантивації прикметники цілком переходять в іменники і не вживаються як прикметники: придане, набережна, пальне, Рівне, Ніжин.

При неповній субстантивації прикметники вживаються і як найменування предмета, і як найменування ознаки: хворий, бідний, рідний, старий, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.

Прикметники, набуваючи іменникового значення, зберігають прикметникову систему відмінювання за відмінками і числами, але втрачають здатність змінюватися за родами.

        Д\з  Повторити §9-10  с 29-33. Вправа 5 с. 31.

 

Тема: Прислівник. Ступені порівняння.

            Д\З Повторити §9-10 с 29-33. Вправа 4 с 31.

 

Тема:  Вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий)

Прикметники із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета.

         Суть прикметників із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета, на думку М.І.Фурдуй, полягає в тому, що ними передається не тільки ознака предмета за мірою чи ступенем інтенсивності її, а й виразне емоційне нашарування, суб’єктивне ставлення до предмета розмови, суб’єктивна оцінка його55. Ця категорія властива не лише прикметникам, а й іменникам, прислівникам та інфінітивним формам деяких дієслів української мови. Найвиразнішою категорія суб’єктивної оцінки, як вважає Д.Х.Баранник, є в іменниках, де представлена у формах пестливості і згрубілості. У прикметниках і прислівниках вона властива лише групі якісних, у дієсловах, займенниках і числівниках – лише кільком словам: отакесенький, отакісінький, самісінький, однісінький, спатусеньки, їстоньки, питоньки тощо56. Не всі мовознавці вважають утворення з суфіксами суб’єктивної оцінки морфологічними формами одного й того ж слова. Багато хто з дослідників (Ф.Ф.Фортунатов, О.І.Соболевський, Д.Н.Ушаков, М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик та ін.) розглядає їх як окремі слова.

     +Форми суб’єктивної оцінки якості в українській мові творяться за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- (виражають значення пестливості, емоціональності). Наприклад: босенький, голенький, чемненький, чистенький, чистісінький, любесенький, малюсінький та ін. Не утворюються форми суб’єктивної оцінки від прикметників, що мають книжний характер: автобіографічний, рентабельний, винятковий, непохитний, основний, зразковий, пізнавальний тощо.

         Прикметники у формах суб’єктивної оцінки нерідко вживаються в ролі постійних епітетів у різних жанрах народної поетичної творчості (коник вороненький, козак молоденький, голуб сивенький, вітер буйнесенький) та входять до складу сталих словосполучень (цілісінький день, чистісінька правда, звичайнісінька брехня).

        Д\З §9-10 с 29-33. Вправа 7 с.33.

 

 

Тема: Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо, злегка та ін.

           Повторити §8 с 24-28.

           Д\З Вправа 7 с.28.

 

Тема: Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників

          Д\З §8 с 24-28. Вправа 4 с.26.

Сайт проекту
Календар
«  Лютий 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
Офіційний сайт
Педагогічна преса
Офіційний сайт
Вхід на сайт

Copyright MyCorp © 2021
Конструктор сайтів - uCoz