Українська література 9 клас ІІ сем. 2 частина

Тема: Динамічний інтригуючий сюжет роману “Чорна рада”. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв

                  Переглянути урок:

Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу

Домашнє завдання

Опрацювати зміст VІІ–ХІІ рр. роману, підготувати матеріал для характеристики образів Я. Сомка, І. Брюховецького, І. Шрама; скласти план порівняльної характеристики Я. Сомка та І. Брюховецького

Тема: Домашня робота Творчість П Куліша.

Тема: Життя і творчість Пантелеймона Куліша – відомого письменника, першого українського професійного літературного критика, перекладача

                  Переглянути урок:

                  Опрацювати підручник ст250-252

                  Складання таблиці «Спадщина Куліша»

       Пантелеймон Куліш – постать надзвичайна, адже він і письменник, і критик, і перекладач, і викладач, і громадський діяч, а також історик, учений, мовознавець та видавець. Пропоную вам заповнити невелику таблицю, у якій коротко зазначити спадщину Пантелеймона Олександровича.

Тема: Творчість Т. Шевченка (тест)

           Тести: https://naurok.com.ua/test/tvorchist-tarasa-shevchenka-275625.html

                       https://naurok.com.ua/test/tvorchist-tarasa-shevchenka-7241.html

                       https://vseosvita.ua/test/tvorchist-tarasa-shevchenka-247951.html

                     Домашня робота Повторити творчість Тараса Шевченка

Тема: Біблія в житті Т. Шевченка. Світле пророцтво поета в переспіві “Ісаія. Глава 35”

           Переглянути урок

           Тести: https://naurok.com.ua/test/bibliya-v-zhitti-t-shevchenka-svitle-proroctvo-poeta-isa-ya-glava-35-112262.htm

           Завдання за змістом вірша:

• Прочитати вірш Т.Шевченка «Ісаія. Глава 35».
• Порівняти його з біблійним твором   (додаток)

1. Які образи з Біблії використано без  змін у переспіві?
2. Які образи біблійного тексту зазнали певних змін?
3. Що нового вніс поет у текст свого твору?
4. До яких засобів вдався Шевченко для створення в читача враження, що в переспіві з Біблії йдеться про майбутню волю і щасливе життя саме українського народу?
5. Схарактеризуйте кольористику в певній частині твору. Як ви думаєте : вибір кольорів – це художній прийом, застосований поетом?
6. Знайдіть у поезії вислови, що стали крилатими.

          Домашня робота ст 245-248.

Тема: Лірика Т. Шевченка періоду арешту, заслання і після повернення з нього. Мотиви поезії “Доля” (1958)

           Переглянути урок

Загальна характеристика лірики Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання (матеріал для вчителя й учнів)

       «Невольнича поезія» (1847 — 1857). Так сам Шевченко назвав свої твори, писані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.

Вивчити

Відомості з теорії літератури

      Ліричний герой (Л. г.) — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Уявлення про Л.г. складають на основі знайомства з його внутрішнім світом, який розкривається не через вчинки, а через переживання, душевні стани. Умовне поняття; на його основі створюється цілісне уявлення про творчість поета, його переживання, які відображаються у творі, але не в його особі. Л.г. не тотожний авторові.

       Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.

      Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).

Опрацювання програмових поезій Т. Шевченка

       «Доля» (9 лютого 1858, Нижній Новгород).  Виразне читання поезії.

         Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

          Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка впродовж всього його життя.

         Основна думка: «Учись, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава — заповідь моя».

        Жанр: філософська лірика.

        Віршовий розмір: ямб.

         Художні особливості твору.

Повтори: «дальше, дальше», «слава …слава».

Звертання: «учися, серденько…», «ходімо ж, доленько моя», «мій друже вбогий, нелукавий!»

Риторичне запитання: «Які з нас люде?»

Риторичні оклики: «Та дарма!», «Ходімо ж, доленько моя!»,

«Мій друже вбогий, нелукавий!»

Опрацювання змісту вірша. Бесіда за питаннями.

- Що ви розумієте під словом «доля»? Від яких чинників вона залежить?

- Як склалася доля самого поета, коли він осиротів?

- Чому, на думку поета, доля не лукавила з ним?

- Яких труднощів зазнав Тарас Григорович, залишившись сиротою?

- Чому навчання для хлопця було нестерпною мукою?

- Про яку славу мріяв поет? Що він заповідав нащадкам?

      «Росли укупочці, зросли» (25 іюня 1860, С.-Петербург).  Виразне читання поезії з відповідним коментарем щодо її змісту.

        Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.

         Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

        Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.

       Жанр: інтимна лірика.

      Віршований розмір: ямб.

     Художні особливості поезії.

Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».

Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»

Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».

Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!

Домашнє завдання

Проведення тестового опитування

 «Доля»

1. Доля для поета, як він про це зазначив у творі, була для нього:

а) вбогим другом; б) правдою життя;

в) прозрінням свідомості; г) довгоочікуваним щастям.

2. Т. Шевченко розпочав навчання:

а) у Сошенка; б) під час служби у пана Енгельгардта;

в) у дяка–п’янички; г) в духовній семінарії.

3. Митець дорікає своїй долі за те, що вона йому:

а) не допомагала впродовж життя;

б) збрехала;

в) завдала всіляких перешкод;

г) чинила опір у здобутті освіти.

4. Заповіддю для Т. Шевченка була:

а) чемність і гордість; б) путь до волі;

в) невимовна біль за долю своїх братів і сестер;

г) слава.

«Росли укупочці, зросли»

1. Поет, звертаючись у творі до Бога, називає його:

а) променем щастя; б) душею нації; в) всещедрим; г) всемогутнім велетнем.

2. Дитинство ліричного героя асоціюється із:

а) грою і сміхом; б) дивовижними речами;

в) світом казок і пригод; г) солодощами.

3. Життя у подружжя було:

а) сумбурним і нестерпним; б) вкрай важким матеріально; в) наче у раю; г) тихим і веселим.

4. У потойбічний світ герой поезії прагне перенести із дійсності:

а) садок вишневий коло хати; б) безвічну любов;

в) всі життєві радощі; г) срібло–золото.

Підручник ст 239-243.

Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

           Ідея: возвеличення святості матері, того найціннішого, що є у кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

Мотив – трагічна доля жінки у часи кріпацтва

Основна думка – “І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла…”

Композиція: Поезія «У нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів.

Твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення. «У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському.

Художні засоби “У нашім раї на землі”

Епітети: у нашім раї, мати молодая, дитяточком малим, образом святим;

Метафора: у нашім раї на землі, літа минають.

Порівняння: нічого кращого немає, як тая мати молодая

Пестливі слова: дитяточком

Заперечення: нічого кращого немає.

Риторичні звертання: Великомученице! Небого…

Риторичний оклик: Боже мій!

Вірш Шевченка “У нашім раї на землі” звеличує материнство. У ньому зіставляються дві долі:вільної селянки, що щаслива у шлюбі, та зневаженої покритки. Виявляється, що і ту, і ту жінку очікує холодна старість.

Але все одно, материнська любов залишається безмежною.

Вірш можна умовно на чотири частини: гордість щасливої матері-селянки своєю малою дитиною — доля в майбутньому, коли діти-кріпаки виростуть; сором жінки-покритки  — доля її та дитини в майбутньому.

Образ-символ Божа Матір – символ святості, любові, добра, прав

Джерело: https://dovidka.biz.ua/u-nashim-rayi-na-zemli-shevchenko-analiz

          Домашнє завдання Написати листа "Моє враження від прочитаного твору Т.Г.Шевченка " Наймичка"

Тема: Вічна тема матері й сина у творах Т. Шевченка “Катерина”, “Наймичка”, “У нашім раї на землі...”

            Переглянути урок

с.235 підручника "Укр.літ" - прочитати про твір "Наймичка"  та « Катерина»Т.Шевченко

аудіокнига Т.Шевченко "Наймичка" - прослухати

www.youtube.com/watch?v=b57dCzuPATs - Музичний фільм за мотивами опери Михайла Вериківського, в основі сюжету якої - однойменна поема Т.Г.Шевченка. - переглянути

Літературний рід – лірика

Вид лірики – громадянська

Жанр – ліричний вірш

Тема: Національна проблематика періоду “Трьох літ”. Поема (“комедія”) “Сон” і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом “сну” у творі

Довідковий матеріал з теорії літератури

Алегорія (гр. allеgoria — іномовлення) — вид метафори: іншомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнаваним характером. Наприклад, у байках через характери дійових осіб — тварин і звірів — зображено риси людей, їх вдача. Алегорія — засіб посилення поетичної виразності. (Білий голуб чи зелена гілка в руках людини — алегорія миру; у казках вовк уособлює жадібність, лисиця — хитрість і т. ін.)

Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotta — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне

в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Це фігура побудована на використанні антонімічних пар. У Т. Шевченка поетичний контраст — це не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, у якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі

гострої сатири.

Умовність:

- художня первинна (прихована) — відмінна риса будь-якого твору мистецтва. Вона створює видимість правдоподібності, схожості на реальну дійсність. Природа цієї умовності — своє-

рідність погляду автора на відображувану ним у художньому творі дійсність;

- художня вторинна (відкрита, активна) — свідоме порушення правдоподібності з метою висвітити, зробити зримими те, що з якої-небудь причини не може бути назване прямо або не має в реальному житті свого предметного втілення; відновлення форм, які зустрічаються в житті та природі. Образи, які одержуються в підсумку, не цілком схожі на життя, з фактами

життя їх не можна порівняти «прямим накладанням». Однак вони можуть виражати смисл цих фактів, вірно відображати

дійсність.

Поема написана у формі розповіді від першої особи, яка відкриває ш