Українська література 9 клас ІІ сем. 1 частина

Тема: Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гайдамаки” – твори історичної тематики (оглядово). Вісь неперервності історичного часу в посланні “До Основ’яненка”

            ТЛ: послання

Переглянути урок : https://www.youtube.com/watch?v=qgyOvClUey

Вивчити

Рід – ліро епос

Жанр “Іван Підкова”: історична поема

Тема “Іван Підкова”: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.

Ідея “Іван Підкова”: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.

Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.

Композиція “Іван Підкова”

Твір поділяється на дві частини:

1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);

2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).

Домашнє завдання.

Прочитати поезію“Тарасова ніч”, “Гайдамаки” самостійно зробити аналіз.Підручник ст 199-203.

Тема: Рання творчість Т. Шевченка. Твори баладного та елегійного жанрів “Причинна”, “Думи мої...”

            Переглянути урок:

Вивчити

Теорія літератури

Елегія — один із жанрів лірики медитативного (філософського), меланхолічного, почасти журливого змісту (наприклад, «Думи мої...» Т. Шевченка).

Лірика — 1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. 2. Певний віршований твір або сукупність творів.

Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображувально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого з’являються якісно нові твори (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»

Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840).

Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики).

Використав традиції написання балад своїх попередників у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського «Людмила», «Кассандра», «Світлана»), так і в українській літературі (П. Гулак-Артемовський «Рибалка», Л. Боровиковського «Маруся», твори А. Метлинського).

Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих. (СЛАЙД 7)

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.

Жанр: романтична балада.

Автор, реформуючи цей жанр, змінює традиційну ідейно-тематичну структуру твору: поряд із елементами фантастичного зображено реальних людей, їх реальні дії. Значно розширені межі поетики твору, більше використано засобів художньої виразності. Тому припускають, що «Причинна» за жанровою специфікою дуже близька до соціально-побутової поеми.

Особливості назви твору.

Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.

Композиція.

Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною.

Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв по¬вернутися до неї з походу.

Кульмінація: смерть героїв.

Розв’язка: епілог (поховання закоханих).

Художні особливості твору.

У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного походження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мови.

          Новаторство твору.

Новим у жанрі балади були ліричні відступи, у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій. Українська поезія до митця не зазнала такої безпосередності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вираження народних уявлень.

Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів.

Домашнє завдання. Прочитати поезію «Думи мої, думи мої…»

Тема: Життя і творчість Тараса Шевченка – геніального поета, мислителя, пророка національного відродження в Україні

            Переглянути урок:

          Пройти тестові завдання  https://naurok.com.ua/test/taras-shevchenko-9-klas-1348778.html

ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА СТОРІНКИ ЖИТТЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

1.Звідки пішло  прізвище Шевченко?

2.Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

3.Як звали братів і сестер Шевченка?

4.Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

5. кого віку був Тарасик, коли померла його матуся, батько?

6.Де поневірявся  Т.Шевченко, осиротівши?

7.Яким твором, якого письменника захоплювався малий Тарас?

8.Хто був вчителем малювання Тарасика?

9.У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

10.З ким дружив Тарас у дитинстві?

11.Який талант проявився в Шевченка раніше – художника чи поета?

12.За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка?

На завершення уроку – подорожі учениця 3-А класу Миколаєно Катерина процитує вірш Дмитра Павличка «Молитва До Шевченка»

        Домашнє завдання.  Зробити письмовий ідейно-художній аналіз однієї з поезій Т.Шевченка періоду заслання.

Тема: РМ №3 Контрольний твір -есе на одну з тем: “Втілення козацьких чеснот в образі Тараса Бульби”; “Характеристика братів Остапа й Андрія”; “Обов’язок перед рідним краєм чи пристрасне кохання?”

                        Переглянути урок: 

          Есе як жанр літератури

       У перекладі з англійської, есе (essay) означає «нарис», «твір», «спробу самостійного аналізу» та «обґрунтування теоретичної гіпотези». Есе (фр. essai«спроба, проба, нарис», від лат. exagium «зважування») — літературний жанр прозового твору невеликого обсягу й вільної композиції. Появу есе в європейських літературах пов'язують з ім'ям М. Монтеня, який у своїх «Дослідах» так визначив їхню специфічність: «Я вільно викладаю думку про всі предмети, навіть ті, що виходять за межі мого розуміння і кругозору. Висловлюю її задля того, щоб дати поняття про мої переконання». Враження, роздуми й асоціації (на думку І. Звоненко) є "трьома китами есе", які визначають специфіку жанру есе та метафоричність мовних засобів, які використовуються для його написання.

    Специфіку жанру есе виражають такі риси:

• Заголовок есе не знаходиться в прямій залежності від теми: окрім віддзеркалення змісту роботи, він може бути відправною крапкою в роздумах автора.
• Вільна композиція есе підлягає своїй внутрішній логіці, а основну думку есе слід шукати в різноманітті роздумів автора. Проблема розглядається з різних сторін.
• Якщо у творі на літературну тему переважає раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе яскраво виражена авторська позиція.
• Якщо в традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю й мови автора твору, то в есе індивідуальний авторський стиль - вимога жанру.
  • Завдання есе - зовсім не розповідь про життєву ситуацію, а інформування про спричинені нею ідеї, їхні пояснення, ненав'язливе намагання переконати в чомусь адресата мовлення.
  • Це «вільне» письмо на запропоновану тему, у якому найбільше цінується самостійність, аргументованість, оригінальність вирішення проблеми, дискусійність.

Домашнє завдання Повторити творчість М.Гоголя.

Тема: Піднесено-героїчний образ головного героя повісті “Тарас Бульба”. Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби

 Переглянути урок

Перевірка ДЗ

Розташуйте події у правильному порядку

Цитатна характеристика героїв «Про кого сказано»

1. «Так, він добре б’ється! – сказав Бульба, зупинившись. Їй Богу добре. Гарний буде козак» .

2. «О, та ти мазунчик, як я бачу – сказав Бульба. Не слухай, синку, матері: вона – баба, вона нічого не знає. А бачиш ось цю шаблю? Оце ваша матір. А те, чим вам набивають голови: в академії, в книжках, букварі, філософії – все це – казна що, наплювати на все це».

3. «Добре синку, ось так і колоти всякого, як мене вовтузив; нікому не спускай! А все ж таки, на тобі смішне вбрання: що це за вірьовка висить?»

4. «А ти, Бейбас, чого стоїш і руки опустив? – говорив він, звертаючись до сина; що ти, собачий сину, не колотиш мене?»

5. «Ну, що ж ми тепер будемо робити? – сказав Тарас, дивлячись прямо йому в очі. Ну що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Стій і не ворушись! Я тебе породив, я тебе і в’ю!»

6. «Не здавайся!.. – кричав Тарас. А на нього вже вдруге

Записати в зошити

Образи синів Остапа

Микола Гоголь наділяє Остапа богатирськими рисами. Він — продовжувач батьківської справи. Для Остапа немає нічого дорож­чого за Вітчизну, заради неї він готовий разом з усіма перенести нестерпні муки і смерть.

У сцені страти Остап, що піддається нелюдським тортурам, не втрачає мужності, знаючи, що загибель не марна.

Андрій закохався в молоду польську панночку і перейшов на сторону ворогів, зрадивши батьківщину і батька, і товаришів своїх. Ставши на шлях зради, Андрій «пропав для всього лицарства козацького».

Образи двох братів — це два можливих людських життєвих шляхи. Це або безсмерття в ім’я народного щастя, або безславна смерть зрадника.

Вибір завжди робити важко, особливо коли йдеться про почуття і обов’язок.

Однозначної відповіді на описані Гоголем питання немає і не може бути. Є над чим розмірковувати ще довго

Слово вчителя. М. Гоголь всотав досягнення двох культур, він став прикладом чудового «наповнення», взаємозбагачення україн­ської і російської. Однак він ніколи не забував про своє коріння, про рідну землю.

Яскравим доказом цього були сотні листів, які він посилав ма­тері і сестрам у Василівку, його замальовки рідного будинку, а го­ловне — його твори, у яких відтворено сам дух української історії, українського народу.

Пишучи російською мовою про Україну, Гоголь сам уперше ви­кликав інтерес до української культури в Росії та в інших країнах. Він мав великий вплив на розвиток української літератури.

Взірцем для наслідування для багатьох українських письмен­ників, наприклад, П. Куліша, М. Костомарова, Є. Гребінки, М. Ста­рицького стала повість М. Гоголя «Тарас Бульба», у якій, як ви вже знаєте, він відтворив широку картину національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Ця по­вість — це пристрасний гімн батьківщині, це геніальна пісня про любов до рідного народу та ненависть до її ворогів.

Своєю творчістю митець прославив свій народ, його самобутню культуру, розкрив перед нами, читачами, духовно багатий його вну­трішній світ, поривання до вільного і щасливого життя.

Домашнє завдання Написати твір-роздум «Що таке зрада і яка за неї розплата».

Тема: Сюжет повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”. Внутрішній епічний розмах твору.

                     Переглянути урок

      Історична довідка  твору  «Тарас Бульба»

         Перед тим, як написати твір, автор детально вивчив історичні джерела, серед яких були: «Опис України» Боплана, «Історія про козаків запорозьких» Мишецького, рукописні списки українських літописів – Самовидця, Граб'янки, Величка. Але ці джерела вповні не задовольняли Гоголя.  Йому не вистачало в них характерних побутових деталей, живих прикмет часу, істинного розуміння  тої епохи. Історичні відомості та літописи здавалися авторові сухими та недосконалими, вони не давали Миколі Гоголю насправді зрозуміти та відчути дух народного життя, характери козаків, психологію людей. Серед джерел, які вважаються найголовнішими, були народні українські пісні, особливо історичні пісні та думи.

      Вперше твір був надрукований в збірці « Миргород»   1835 році, а в 1842 році твір з’являється вже в новій редакції. Микола Гоголь працює над твором з 1833 по 1842 рр. В другій редакції твір мав значні відмінності: по-перше, надана конкретна характеристика виникнення козацтва, запорозького війська, законів та звичаїв Січі; по-друге, присутній  розвернутий опис битви  та героїчних подвигів  козаків під Дубном; по-третє, любовні переживання Андрія та трагізм долі його, викликане зрадою; по-четверте, автор змінює образ Тараса Бульби , робить його більш героїчним, суперечливим, борцем за національну волю.

     Цей твір Гоголь редагував протягом усього свого життя, кожного разу вносячи нові й нові зміни. Але повністю роботу завершити так і не зміг.

     Твір  М. В. Гоголя належить до епічного роду літератури, жанру повісті, її різновид історичної повісті. В цьому творі історичні факти, пов'язані з боротьбою січового козацтва проти гнобителів українського, народу, поєднуються з вигаданими автором образами та подіями. Окрім того, автор, використовуючи історичний матеріал, вводить у повість елементи національного колориту: змальовує традиції і побут українського народу, звичаї козацтва, описує одяг, озброєння, вживає народну мову.

       Перегляд буктрейлеру «Про повість «Тарас Бульба»

Домашнє завдання читати Гоголь « Тарас Бульба»ст156-188