Меню сайту
Бібліотека
Гаряча лінія
Куди піти вчитися?
Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
Укр.література 9 клас І сем. 1 частинаТема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління. Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.) Основна думка: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить примат розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу: А мне одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума. Домашня робота Проанвлізувати пісню “Всякому місту – звичай і права”. вірші “Delibertate”.
Тема: Викриття суспільних вад у пісні “Всякому місту – звичай і права”. Свобода як найвища цінність у вірші “Delibertate”. Ритмомелодика творів Г. Сковороди (виразне читання напам’ять пісні “Всякому місту – звичай і права”) Тести https://naurok.com.ua/pidsumkoviy-test---kontrol-z-ukra-nsko-literaturi-9-klas-110495.html Прочитати та стисло записати основні тези статті підручника с. 69-72. Збірка: “Сад божественних пісень” Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш (філософсько-сатиричний) Стиль (напрям) – бароко
Тема: Ідея “сродної” праці в байці “Бджола та Шершень”. Повчальний характер і художні особливості збірки “Байки Харківські Переглянути урок https://ukrland.in.ua/archives/4503 Прочитати та стисло записати основні тези статті підручника с. 67-70. Вивчити та коротко записати Алегорія (від грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo – говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через конкретний образ. Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іноказальній, алегоричній формі, яка є спорідненою з байкою. Але смисл притчі більш значний: вона ілюструє важливу ідею, розкриваючи проблеми моралі, загальнолюдські закони. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки). основні ознаки байки. (Основними ознаками байки є алегоричність; сюжетність; повчальність; малий обсяг; наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини). Домашня робота Проаналізувати байку « Бджола та шершень»
Тема: Життя філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Переглянути урок:
Прочитати та стисло записати основні тези статті підручника с. 65-66. Вивчити та коротко записати філософські ідеї Григорія Сковороди. Аналіз філософських ідей: Григорія Сковороду називали “українським Сократом”. Він закликав: “Пізнай себе”. До речі, він “винайшов” своєрідну “формулу щастя”. Отож розглянемо філософські ідеї Сковороди. Можливо, знайдемо щось корисне і для себе? Вчення про дві натури і три світи. Григорій Сковорода вважав, що існують два світи, чи дві “натури”: одна видима, матеріальна, а друга невидима, духовна, тобто Бог. “Ця невидима натура… все живе прозирає і утримує, скрізь завжди є, був і буде”. Продовженням учення про дві натури є теорія про три світи : макрокосм (всесвіт), мікрокосм (людина), символічний світ (Біблія), котрий поєднує макро- і мікро-світи. Кожен із цих світів має подвійну натуру – видиму, зовнішню (матеріальну) й невидиму, приховану (духовну). Справжня людина – це її внутрішній духовний світ із притаманними йому волею, розумом, почуттями, прагненнями, природними здібностями. Пізнання та самопізнання. Провідне місце у філософській системі Г.Сковороди посідає теорія пізнання. Ідею “пізнай себе самого”, висунуту давньогрецькими філософами (Сократом, Платоном), Сковорода розвинув далі. Він вважав, що людина може пізнати обидві натури – зовнішню і внутрішню. “Якщо хочеш виміряти небо, землю і моря, – повинен спочатку виміряти себе”. Самопізнання мислитель розглядає як засіб, що дає змогу людині відчути свою духовну сутність, а значить – бути щасливою. Вчення про “сродну працю” (природні схильності людини). Г. Сковорода прославляв працю як джерело достатку й радості, вважав, що будь-яка праця принесе задоволення, якщо вона “сродна”, якщо людина любить її і вкладає в неї душу. “Неспорідненість важча від будь-якого неробства” . Філософія серця. “Втікай од слави, обіймай самотність, люби бідність, цінуй скромність, дружи з терплячістю, оселися зі смиренням укупі – оце тобі проміння божественного серця” . Саме серце для Сковороди є джерелом думок і бажань, тому його постійно треба тримати в чистоті. Вчення про щастя. На думку Григорія Сковороди, людина тілесна – нещаслива, людина духовна – вільна і щаслива. Аби бути щасливою, людина має пізнати себе, вибрати “сродну працю”, розвинути свої здібності шляхом освіти, дружити з людьми, близькими за інтересами і переконаннями. Д\З Опрацювати статтю в підручникуст65-66 Прочитати притчі Г.Сковороди “(на вибір).
Тема: висвітлення історії східних слов'ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов'янської писемності. Ідея: возвеличення давності слов'янського роду, уславлення загально-руського патріотизму. Основна думка: проголошення слов'янського роду як рівноправного се-ред інших народів. Жанр: історіографічний літературний твір, літопис. Сюжет. сюжетній структурі твору значне місце займає серія оповідей про княгиню Ольгу, князя Святослава, сказання про Бориса і Гліба, опис невдалого походу Ігоря Святославовича, розповідь про смерть Феодосія Печерського; закінчується літопис смертю Святополка (1113 р.). Композиція. Єдиної композиції в «Повісті…» немає, до того ж їй властива жанрова неоднорідність. У літописі зібрано богословські трактати, житія святих, фольклорні й топонімічні легенди, історичні сказання, ділову документацію за роками, воїнські повісті, обрядову поезію, повчання й славослов'я, діалоги й монологи персонажів, свідчення очевидців. Тому початок повісті біблійними легендами про «світовий потоп» та синів Ноя продовжується ретельною історично реалістичною розповіддю про східнослов'янські племена, про визначні події з історії Руської землі, зафіксовані приблизно до 1113 року. Починаючи від запису перемоги князя Святослава над хозарами, де зазначена перша дата (852 рік), літописець намагається дотримуватись певної хронологічності подій. Мова літопису. Зважаючи на жанрову та стильову неоднорідність, мова твору являє собою суміш текстів, написаних східнослов'янською або церковнослов’янською (старослов'янською) мовами, відзначається чергуванням середнього і високого стилів. Якщо необхідно прославити князівські подвиги (наприклад, прийняття Ольгою християнства), використовується високий стиль і відповідно старослов'янська. Якщо мова йде про народні вчинки та дії (наприклад, прохання киян до Святослава повернутись з походів і захистити від печенегів), тоді тексти пишуться східнослов'янською, оповідна структура уривку передбачає й використання розмовно-побутового середнього стилю. Художні засоби у творі. У літописі використані метафори, порівняння (як терен в серці, вірні люди), зустрічаються в тексті також приказки і прислів'я (не похваляться сильні силою своєю). Розповідь у творі ведеться переважно від третьої особи, але використовуються й діалоги, риторичні запитання. Д\З Прочитати конспект, вивчити основні поняття тема, ідея, сюжет, композиція.
Тема: Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ», «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик(оглядово). ТЛ: літописи Опрацювати підручник ст.37-47 Із прийняттям християнства в Київській Русі храми та монастирі стали головними осередками розвитку освіти, науки, мистецтва. Найбільшим культурним центром у той час стала Києво-Печерська лавра. Оригінальна література Київської Русі Х – середини ХІІІ ст. була органічною частиною духовної культури всього українського народу. Під впливом перекладної літератури і на міцній основі культурних традицій власної народної словесності розвинулися вітчизняні літописання, проповідницька, агіографічна паломницька література, з’явилися світські твори, «Повчання Володимира Мономаха», ліро-епічна поема «Слово про похід Ігорів» та інші писемні пам’ятки. На Х ст. припадає початок літописання на Русі. Автори літописів – літописці – розповідали про ті історичні факти, свідками, учасниками яких вони були самі або дізнавалися з інших джерел. Записи окремих літописців групували й упорядковували пізніші літописці, які створювали з них збірники літописів – зводи, що були вже систематично викладеною історією. Широко відомим літописним зводом є « Повість минулих літ». Автором твору вважають Нестора Літописця. Про Нестора Літописця. «Повість минулих літ. Заснування Києва»
«Повчання Володимира Мономаха» «Києво- Печерський патерик» Тести
Тема: Перекладна література Біблія як Святе Письмо й художній текст. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Опрацювати підручник ст.20-30 БІБЛІЯ Біблія (від грецьк. Ця найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін. По суті, це „божественна бібліотека“, яка складається з різних як за формою, так і за змістом релігійних і світських творів, що сприймаються як окремі книги. До Старого Заповіту входить 50 книг1, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Відомо, що написання цієї найдавнішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники шістдесяти поколінь — тож автор у Біблії не один. Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії, серед них — люди різного соціального стану: вихований у знатній єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін. Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, арамейською й грецькою. Єремія писав свої твори у в’язниці, Лука — під час подорожей, Мойсей — у пустелі, а деякі автори — навіть під час воєнних походів. Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили апостоли Христа. 1 У православних Старий Заповіт містить 50 книг, у протестантів — 39, у католиків — 47. Як уже було зазначено, Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту. Старий Заповіт містить: • літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, 4 Книги Царств, Книга приповістей Соломонових та ін.); • художні книги (твори Пророків, Книга Йова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.). З літературного погляду найцікавіші епічні фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей — Адама та Єви (про вигнання їх із раю через гріхопадіння), про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу з єгипетської неволі. Новий Заповіт складається з: • Євангелій (усього 4 — від святих Матвія, Марка, Луки й Івана); • історичного твору (Діяння святих апостолів); • послань (усього 21 послання апостолів); • Апокаліпсиса. Книги Нового Заповіту розповідають про життя Ісуса Христа, про Його вчення та вчинені Ним чудеса, про Його смерть і Воскресіння. Отже, в основі поділу Біблії на Старий і Новий Заповіт є народження Ісуса Христа. Святе Письмо закінчується пророцтвом Апокаліпсиса, у якому описано передбачення й видіння, які відкрилися апостолові Івану Богослову, — кінець світу, що мав статися через занепад віри й падіння моралі. До речі... Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з XVI ст. Повний переклад Святого Письма розпочали письменник Пантелеймон Куліш із видатним ученим-фізиком Іваном Пулюєм, а завершив його Іван Нечуй-Левицький. Одним із найкращих уважається також переклад Івана Огієнка. Д\З Підручник ст 20-30
Тема: Розвиток писемності після хрещення Русі-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава)
Тема: Усна народна творчість. Українська народна балада “Ой летіла стріла”, її сюжетні й стильові особливості. Образи народної балади “Ой на горі вогонь горить”. Класифікація балад. ТЛ: балада Опрацювати підручник ст.14-19 «Ой летіла стріла» — одна з найдавніших народних балад. Вона розповідає про вдовиного сина, убитого стрілою. Його оплакують мати, дружина й сестра, образи яких уособлюють три зозулі. Початок балади нагадує голосіння з його вигуками й уявним діалогом: «— Ой де ж вона впала? / — На вдовинім полі. / — Кого ж вона вбила? / — Вдовиного сина. / Немає нікого / Плакати по ньому». У баладі «Ой летіла стріла» використано трикратність, що притаманна жанру казки. Гіпербола підсилює вдовине горе: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився...» А епітет із зменшено-пестливим суфіксом «зозуленьки... рябенькі» поглиблює співчуття до жінок. З пролитих жінками сліз стає зрозуміло, що сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. Тести: https://naurok.com.ua/test/ukra-nski-narodni-baladi-14728.html https://naurok.com.ua/test/urok-tema-ukra-nski-narodni-baladi-547021.html
Тема: Усна народна творчість Роль і місце літератури в житті нації. Творча індивідуальність митця Культ романтизованих почуттів у родинно-побутових піснях “Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен” Опрацювати підручник ст.3-9
|
Сайт проекту
Погода Полтава
Офіційний сайт
Педагогічна преса
Офіційний сайт
|