Основи псих. та пед. ІІ сем.

Тема: Поняття конфлікт. Методика аналізу та вирішення конфліктів.

Основне з теми:

Конфлікт – поняття, яке стосується людини, її поведінки і взаємодії людей .

Конфлікт (від лат. Conflictus – зіткнення) – це зіткнення протилежних інтересів ( цілей, позицій, думок, поглядів) на ґрунті суперництва; це відсутність взаєморозуміння з різних питань, пов'язана з гострими емоційними переживаннями. В основі будь якого конфлікту лежить ситуація, що містить або суперечливі позиції сторін з будь- якого приводу, протилежні цілі, або засоби їх досягнення, або невідповідність інтересів, бажань, нахилів опонентів тощо . Отже, конфлікт ми можемо розглядати як процес крайнього загострення суперечностей та боротьби двох чи більше сторін соціальної взаємодії, який супроводжується негативними емоціями. Це відкрите або приховане протистояння цих сторін внаслідок відстоювання ними взаємовиключних інтересів, цілей, позицій, суджень чи поглядів. При цьому кожна з конфліктуючих сторін вважає себе правою і рішуче вступає в боротьбу за свої інтереси. Конфлікти виникають через протилежність інтересів і соціальних установок людей, вони потребують обов’язкового розв’язання, оскільки без цього неможливе нормальне функціонування соціальної групи, коллективу.

Існують такі варіанти виходу із конфліктної ситуації : співпраця, змагання, пристосування, уникання, компроміс.

1.УНИКАННЯ (прагнення вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її) – рекомендується, коли: напруженість занадто велика і необхідно її знизити; необхідно виграти час для одержання додаткової інформації і підтримки; результат не дуже важливий; необхідний час для зваженого оцінювання ситуації.

2.ЗМАГАННЯ (конкуренція або відкрита боротьба за свої інтереси, завзяте відстоювання своєї позиції) – доречне, коли: результат важливий для вас і ви робите ставку на вирішення проблеми; маєте достатній авторитет і ваше рішення найкраще; потрібно прийняти швидке рішення  й у вас є для цього влада. «Щоб я переміг, ти повинен виграти».

3.КОМПРОМІС ( урегулювання розбіжностей через взаємні дії) – слід вибрати коли, потрібно термінове вирішення за дефіциту часу й інформації; вас влаштовує тимчасове рішення, інші шляхи неефективні; є переконливі докази з обох боків; рішення не має для вас принципового значення. «Щоб кожен з нас щось виграв, кожен повинен щось виграти».

4. ПРИСТОСУВАННЯ (зміна позиції, перебудова поведінки, згладжування суперечностей на шкоду своїм інтересам) – краще, коли: не цікавить те, що сталося; бажане збереження добрих стосунків з іншою стороною; конфлікт розв’язується сам через конфліктну поведінку; підсумок конфлікту важливий для іншого, ніж для вас. «Щоб ти виграв, я повинен програти».

5.СПІВПРАЦЯ ( спільне вироблення вирішення, що задовольняє інтереси всіх сторін) – можлива, коли: усі пропозиції дуже важливі й не допускають компромісу, у вас тісні, тривалі і взаємозалежні стосунки з іншою стороною; ви здатні вислухати один одного і разом вирішити конфлікт. «Щоб я виграв, ти теж повинен виграти».

Найпродуктивнішим вважається співпраця, так як дотримується лозунг: «Щоб я виграв, ти теж повинен виграти». Але треба вміло пояснити свої бажання, вміти вислухати іншого і врахувати його інтереси.

Завдання:

Серед запропонованих відчуттів та станів: гнів, гіркота, тривога, хандра, жах, страх, шок, сором, образа, тяжкість, злість, провина, заздрість, погроза, напруга, безсилля, сумнів, напруга самотність, гіркота, агресія, збудження, наляканість, приниження, розчарування, підозри, радість, зацікавленість, безглуздість, відсутність сенсу необхідно відмітити цифрою «1» ті відчуття тастани, які, на їх думку, відповідають початку конфлікту, «2» - пік конфлікту, «З» -завершення конфлікту.